(в полі)

полёт м. (летательных аппаратов) Fahrt f

полёт м. ав. Flug m

полёт м. (в летательном аппарате) Luftfahrt f

полёт м. в атмосфере atmosphärischer Flug m

полёт м. в боевом порядке Verbandsflug m

полёт м. в дымке Nebelflug m

полёт м. в Космос м. Raumfahrt f; Raumflug m; Raumschifffahrt f

полёт м. в Космосе Raumfahrt f; Raumflug m; Raumschifffahrt f

полёт м. в облаках Wolkenflug m

полёт м. в сложных метеоусловиях Schlechtwetterflug m

полёт м. в составе групп Verbandsflug m

полёт м. в сторону Луны Mondflug m

полёт м. в стратосфере Stratosphärenflug m

полёт м. в строю Verbandsflug m

полёт м. в тумане Nebelflug m

полёт м. в условиях невесомости schwereloser Flug m

полёт м. вертолёта-крана Kranflug m

полёт м. вокруг Земли erdumrundender Flug m

полёт м. " голландским шагом" (со связанными колебаниями рыскания и крена) ав. Taumelflug m

полёт м. за облаками Flug m über den Wolken

полёт м. к цели Zielanflug m; Zielflug m

полёт м. на активном участке траектории Antriebsflug m

полёт м. на аэростате Freifahrt f

полёт м. на базу Rückflug m

полёт м. на больших высотах Höhenflug m

полёт м. на большое расстояние с. Fernflug m

полёт м. на большой высоте Hochflug m

полёт м. на воздушное фотографирование с. Luftbildflug m

полёт м. на дальность ж. Fernflug m; Streckenflug m

полёт м. на крейсерской скорости Reiseflug m

полёт м. на крейсерском режиме Normalflug m; Reiseflug m

полёт м. на критическом угле атаки überzogener Flug m

полёт м. на Луну Mondflug m

полёт м. на малой высоте Tiefflug m

полёт м. на малой скорости Langsamflug m

полёт м. на Марс м. Marsflug m

полёт м. на околокритических углах атаки halbüberzogener Flug m

полёт м. на параллельных курсах Parallelflug m

полёт м. на пассивном участке траектории ав. Gleitflug m

полёт м. на планёре Segelflug m

полёт м. на приводную радиостанцию Zielflug m

полёт м. на продолжительность ж. Dauerflug m

полёт м. на разведку Aufklärungsflug m

полёт м. на разведку погоды Wetterflug m

полёт м. на режиме авторотации Autorotationsflug m

полёт м. на режиме критической скорости Sackflug m

полёт м. на сверхзвуковой скорости Überschallflug m

полёт м. на фоторазведку Luftbildflug m

полёт м. на экономическом режиме Sparflug m

полёт м. над территорией своей страны Binnenflug m

полёт м. от Земли к другой планете Hinflug m; Hinreise f

полёт м. параллельно взлётно-посадочной полосе (при заходе на посадку) Parallelanflug m

полёт м. по баллистической траектории ballistischer Flug m

полёт м. по ведущему лучу Leitstrahlflug m

полёт м. по внутренним воздушным линиям Inlandflug m

полёт м. по глиссаде ав. Gleitflug m

полёт м. по заданной траектории Bahnflug m

полёт м. по кругу Kreisflug m; Platzrunde f

полёт м. по маршруту Streckenflug m

полёт м. по наземным ориентирам ав. Kontaktflug n; terrestrische Navigation f

полёт м. по орбите вокруг небесного тела косм. Himmelskörperumdrehung f; косм. Himmelskörperumflug m; косм. Himmelskörperumrundung f

полёт м. по параболе Parabelflug m

полёт м. по приборам ав. Blindflug m; IFR-Flug m; Instrumentenflug m; ав. blinder Flug m

полёт м. по прямой Geradeausflug m

полёт м. под колпаком Blindflug m

полёт м. с выключенным двигателем косм. antriebsloser Flug m

полёт м. с задросселированным мотором ав. Sparflug m

полёт м. с набором высоты Steigflug m

полёт м. с неработающим двигателем косм. antriebsloser Flug m

полёт м. с потерей высоты Sinkflug m

полёт м. с работающим двигателем Antriebsflug m; ав. Kraftflug m

полёт м. с ускорением beschleunigter Flug m

полёт м. со сверхзвуковой скоростью Überschallflug m

полёт м. со скольжением ав. Abschmieren n

полёт м. со снижением Sinkflug m

полёт м. человека в космос м. Menschenastroflug m; Menschenraumfahrt f

ПОЛІТОЛОГІЯ, політична наука - у сучасному розумінні терміном "П." (політична наука) позначають цілу сукупність різних галузей дослідження та різних теорій, спрямованих на пізнання політики. Розгалуженість на розділи та науки є причиною того, що часто говорять не про одну політичну науку, а про політичні науки. До найважливіших політичних наук належать: політична історія, політична соціологія, політична психологія, політична економія (економіка), політична географія, політична демографія, політична антропологія та компаративні політичні дослідження О. крім того, до основних розділів П. сьогодні відносять особливі ділянки дослідження: політичні установи, політичну поведінку, державне адміністрування, міжнародні відносини. Назвою "П." сьогодні об'єднують різноманітні політичні дослідження, які відрізняються не тільки предметно, а й теоретично та методологічно. Термін "політична наука" був уведений у слововжиток, аби протиставити позитивну науку про політику політичній філософії. До політичної науки у період її становлення ставили такі самі вимоги, як і до природничих наук: її узагальнення повинні ґрунтуватися на фактах (бути індуктивними); П. повинна бути здатною здійснювати передбачення, які можна підтверджувати (спростовувати) з допомогою фактів; П. повинна бути ціннісно-нейтральною ("об'єктивною", "позаідеологічною"). У 50 - 60-ті рр. XX ст. методологічною основою політичної науки став біхевіоризм. Хоча біхевіоризм виник у 20-ті рр. XX ст. у США як напрям емпіричної психології (Вотсон, Скінер), але у 50 - 60-ті рр. методи біхевіоризму були застосовані у П.; у такий спосіб прагнули подолати переважання психологічних, моральних та формально-правових підходів. Біхевіоризм відіграв корисну роль у підвищенні уваги до поведінки, зокрема до поведінки груп, у різних ситуаціях, підвищив роль емпіричних методів у П. - в тім числі застосування кількісних, математичних методів. Але позитивістська обмеженість біхевіоризму призвела у П. до втрати її методологічної цілісності та до появи цілої серії різних методологій та теорій - теорії груп, системного та структурно-функціонального аналізу, теорії прийняття рішень, теорії раціонального вибору, теорії ігор, економетрики тощо. Безсумнівно, сьогодні існують безперечні підстави вважати, що П. існує, принаймні, як певна дисципліна. Мається на увазі певний інтелектуальний рух, кооперація людей, які називають себе політичними науковцями; ця кооперація ґрунтується на визнанні певних критеріїв професійності та етичних норм, прийнятих у науковій діяльності. Ці норми знаходять своє реальне втілення у наявності певного простору спілкування, в існуванні комунікативної спільноти: існує велика кількість періодичних видань, проводяться круглі столи, конференції, конгреси, в тім числі на міжнародному рівні. Важливу роль у координації цього руху та в його самоусвідомленні відіграє Міжнародна асоціація політичних науковців (IPSA - International Political Science Association). П. є предметом викладання, і в цьому розумінні вона теж є дисципліною. Потреби викладання підштовхують науковців до визначення хоча б у загальних рисах її структури та змісту. Одначе існування П. як дисципліни ще не означає, що вона є чимось цілісним у методологічному та теоретичному відношенні З. аперечення ідеї єдності методу (методологічної єдності суспільних наук) стало важливою додатковою обставиною, яка привела до змін у розумінні того, що слід вважати теорією в суспільних науках З. окрема, визнання того, що у суспільних науках не можна нехтувати інтенціональністю (тобто інтересами, уявленнями, ціннісними орієнтаціями, які мотивують будь-який вчинок), спричинилося до підвищення ролі герменевтичних методів у суспільних науках. Серед тих позицій, які визнають можливість політичної науки як такої, можна виокремити принаймні три найважливіші. Першу обстоюють ті науковці, які намагаються забезпечити методологічну єдність політичної науки, пропонуючи певний варіант теорії, що, з їхнього погляду, здатна виконувати роль об'єднувальної парадигми для П. Одначе домінування тих чи тих парадигм переважно означене часовими та географічними межами. Визнання цього безперечного факту привело до утвердження позиції плюралізму, коли вислів "політичні науки" вважають висловомпарасолькою, який позначає тільки деяку сукупність різних методів та теорій. Таку позицію, зокрема, можуть розвивати в руслі філософії деконструктивізму К. райній формі плюралізму методологій та теорій протистоїть поміркованіша та більш виправдана позиція. Її суть полягає в погляді на різні методології та теорії як на взаємодоповнювальні (її також визначають як "синергетичну" різних методологій та теорій).

полёт

flugo;

♦ вид с пти́чьего \полёта vid(aĵ)o per birda okulo, vid(aĵ)o de birdflugo.

* * *

••

* * *

••

* * *

1) gener. calada (хищной птицы)

2) arch. vuelo

3) Col. volido

пол I

planko.

пол II

биол. sekso.

* * *

••

••

* * *

••

••

* * *

1) gener. entarimado, pavimento, piso, suelo

2) biol. sexo

3) eng. solado

пол м. Boden m; Diele f; стр. Fußboden m

пол м. (цеха) Flur m

пол м. (зернохранилища) Schüttboden m

пол м. из брусков Riemenfußboden m

пол м. из необстроганных досок rauher Fußboden m

пол м. из планок Riemenfußboden m

пол м. из сборных элементов Montagefußboden m

пол м. контейнера Bodenbeplankung f

пол м. кузова авто. Aufbauboden m

пол м. литейной Gießereiflur m

пол м. с бесшовным покрытием Estrich m; Estrichboden m

пол м. с монолитным покрытием Estrich m; Estrichboden m

пол м. этажного зернохранилища (с устройством для передачи зерна на нижележащий этаж) Rieselboden m

пол ¹

-а (полу), προθτ. о -е, на -у, в -у, πλθ. -ы α.

πάτωμα, δάπεδο•

пол ²

-а, πλθ. полы

-ов α. το φύλο•

ПОЛІТИКА ( від грецьк. πολίτικα - державна діяльність) - у найзагальнішому значенні - це діяльність, що має своєю метою регулювання взаємин між людьми для забезпечення певного стану деякої суспільної одиниці (суспільного утворення). П. займається той, хто намагається спрямовувати поведінку та взаємини між людьми в межах різноманітних суспільних (колективних) утворень з метою забезпечити деякий стан цих утворень. Переважно терміном "П." позначають діяльність, спрямовану на великі суспільні утворення, кордони яких збігаються з державними кордонами. Тому іноді визначають П., ґрунтуючись на понятті держави чи участі в державному управлінні, домагання такої участі та здійснення впливу на державу. Але держава є тільки одним із типів політичних установ і, отже, поняття П. має бути підставовим (базовим) щодо поняття держави, а не навпаки. Найглибші джерела П. закорінені в природі людини, тобто ці джерела антропологічні. Основною передумовою появи П. є усвідомлення того, що стан того колективного утворення, яке складають люди, можна і потрібно регулювати. Не має значення, що саме в тому чи іншому випадку стало безпосереднім стимулом для появи політичних установ: це могли бути завоювання і потреба тримати завойованих у покорі, егоїстичні інтереси окремих груп (як припускається в марксизмі), але це могло бути і намагання людей відвернути хаос і збільшити міру своєї безпеки, тобто деякі спільні інтереси. Всі ці чинники могли накладатися та взаємодіяти. Підтримання певного ладу чи порядку (заради загальної безпеки) належить до найперших і найважливіших цілей П. і чинне навіть тоді, коли фундаментальну потребу у підтриманні ладу якісь групи використовують, щоб впровадити та підтримувати порядок, вигідний для них Я. кщо слово "культура" застосувати в антропологічному значенні, то П. в цьому аспекті є частиною штучних світів чи культур, створених людськими суспільствами. Таке визначення П. є цінніснонейтральним: у ньому не говориться, що П. ми повинні називати тільки діяльність, спрямовану на забезпечення загального "добробуту" суспільних цінностей. Ціннісно-нейтральне ("владне") розуміння П. лежить у руслі т. зв. політичного реалізму, засновником концепції якого вважають Мак'явеллі. Сучасне розуміння П., хоча й містить елемент політичного реалізму, полягає у визнанні певних обмежень у застосуванні тих технологій, що мають метою утвердження влади. Такі обмеження є різними у різних суспільствах, у різні історичні періоди та в різних історичних ситуаціях Ц. е можуть бути певні традиції, різного роду соціальні та правові норми, особливо способи легітимізації суспільної влади, звичаї, певні міфи і стереотипи суспільної свідомості тощо. Загалом наведене щойно визначення є радше нормативним (про що свідчать коментарі до нього, в яких заперечується, що П. можна розуміти як застосування "голої сили"). У нормативному розумінні П. - вид діяльності, яка має метою забезпечення найважливіших передумов добробуту суспільного утворення шляхом узгодження інтересів та ціннісних орієнтацій осіб та суспільних груп. Словом "добробут" у даному разі позначають не лише матеріальний, а й духовний стан суспільства; термін "передумови" позначає тут деякі необхідні передумови, за наявності яких люди найбільшою мірою здатні реалізувати свою творчу енергію; вислів "узгодження інтересів і ціннісних орієнтацій" передбачає, по-перше, що люди повинні мати можливість висловлювати думки щодо своїх інтересів та ідеалів і що політик не може унезалежнювати себе від цих розумінь та нав'язувати людям силою той спосіб життя, який він вважає кращим для людей (насильне "ощасливлення"). Звідси випливає, що П. має полягати передусім у врахуванні різних інтересів, різних понять про добро і щастя, різних ідеалів, аби узгоджувати їх, тобто вона полягає у відверненні насильницьких конфліктів. Звідси вислів: "П. - це мистецтво можливого". Коли говорять: "Де починається війна, там закінчується П.", то в даному випадку маємо справу з нормативним розумінням П., з якого випливає, що не кожен "політичний" режим є політичним. Не є такими тиранія, олігархія, диктатура, тоталітаризм, демократія в її популістських варіантах. Внутрішня П. перестає бути П., якщо ігноруються інтереси осіб, соціальних та етнічних груп чи всього суспільства (нації), тобто коли нав'язується воля однієї особи, групи осіб чи більшості М. іжнародна П. також перестає бути П., коли одна держава або група держав нав'язують силою свою волю іншим народам або державам. У цьому сенсі справедливим є вислів: "Де починається насильство, там кінчається П.". Варто зауважити, що з ціннісно-нейтрального розуміння П. (коли таке розуміння утверджують не як метод дослідження, а як принцип) випливає політичний нігілізм, що є поширеним явищем у посткомуністичних країнах (де П. часто розуміють як засіб утвердження групових інтересів). Але навіть у межах загалом демократичних течій політичної філософії (та відповідних ідеологій) різні теорії наголошують деякі відмінні аспекти в розумінні того, якою має бути мета П. та якими лівіють бути політичні технології Я. к правило, різні концепції П. відповідають різним концепціям держави: те, як розуміють мету та засоби П., залежить передусім від того, в чому вбачають призначення держави (див. держава).

м τό πάτωμα:

м биол. τό φΰλον:

Общее время с момента начала движения самолёта с целью взлёта до момента его полной остановки по окончании полёта.

Примечание. Вышеуказанный термин «полётное время; время полёта» является синонимом общепринятых терминов «полное полётное время» или «время от уборки до установки колодок», которое измеряется с момента начала движения самолёта с целью взлёта до момента его полной остановки по окончании полёта.

The total time from the moment an aeroplane first moves for the purpose of taking off until the moment it finally comes to rest at the end of the flight.

Note.— Flight time as here defined is synonymous with the term ‘block to block’ time or ‘chock to chock’ time in general usage which is measured from the time an aeroplane first moves for the purpose of taking off until it finally stops at the end of the flight.

(AN 1; AN 6/I; AN 6/II)

Official definition added to: AN 6/I by Amdt 25 (02/11/2000), AN 6/II by Amdt 20 (02/11/2000) and modified by Amdt 163 to AN 1.

пол...

в сложных словах со значением половина duon...;

на полпути́ duonvoje.

* * *

Любой полёт, выполняемый самолётом с двумя газотурбинными силовыми установками, при котором время полёта с крейсерской скоростью (в условиях MCA и в штилевых условиях) при одной неработающей силовой установке от какой-либо точки маршрута до соответствующего требованиям запасного аэродрома превышает пороговое время, установленное государством эксплуатанта.

Any flight by an aeroplane with two turbine power-units where the flight time at the one power-unit inoperative cruise speed (in ISA and still air conditions), from a point on the route to an adequate alternate aerodrome, is greater than the threshold time approved by the State of the Operator.

(AN 3; AN 6/I)

Official definition added to AN 3 by Amdt 70 (1/01/1996) and modified by Amdt 21 to AN 6/I (9/11/1995).

Любой полёт, выполняемый самолётом с двумя газотурбинными силовыми установками, при котором время полёта с крейсерской скоростью (в условиях MCA и в штилевых условиях) при одной неработающей силовой установке от какой-либо точки маршрута до соответствующего требованиям запасного аэродрома превышает пороговое время, установленное государством эксплуатанта.

Any flight by an aeroplane with two turbine power-units where the flight time at the one power-unit inoperative cruise speed (in ISA and still air conditions), from a point on the route to an adequate alternate aerodrome, is greater than the threshold time approved by the State of the Operator.

(AN 3; AN 6/I)

Official definition added to AN 3 by Amdt 70 (1/01/1996) and modified by Amdt 21 to AN 6/I (9/11/1995).

* * *

η πτήση, το πέταγμα

пол

* * *

пол /биол./

Полёт воздушного судна, кроме коммерческой воздушной перевозки или полёта, связанного с выполнением авиационных спецработ.

An aircraft operation other than a commercial air transport operation or an aerial work operation.

(AN 6/I; AN 6/II; AN 6/III; AN 9; AN 17)

Official definition added to AN 17 by Amdt 11 (2005).

пол... ¹

κ. пол-... πρώτο συνθετικό των λέξεων με σημ. μισό..., ημι...

пол... ²

πρώτο συνθετικό λέξεων με σημ. εξουσιοδοτημένος, πληρεξούσιος.

пол, наполка диал.; деревянный пол мо̄ма пол

(половина) дулин (вин. дулинма), калтака̄